хомутик
ХОМУТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до хомут.
2. З'єднувальна деталь кільцюватої форми. Основними деталями механізму включення [двигуна] є муфта включення з хомутиком, натискний важіль і вилка включення з валиком (Зерн. комбайни, 1957, 246); Причинами зниження рівня води в системі охолодження можуть бути: пошкодження з'єднувальних шлангів, нещільне затискування шлангів хомутиками; пошкодження бачків або серцевини радіатора (Автомоб., 1957, 59); // Рухома деталь на якій-небудь метричній лінії, важелі і т. ін., що служить для вимірювання. Рейсмус.. являє собою довгу рисувалку, закріплену за допомогою хомутика і гвинта на стояку. Хомутик пересувається по стояку і закріплюється в будь-якому положенні з допомогою гвинта (Практ. з машинозн., 1957, 32); Натискуючи на рукоятку, він стежив, як сунеться по вимірювальній лінійці хомутик, відраховуючи міліметри (Донч., III, 1956, 402); Поклавши на ваги два мішки пшениці, низенький, але опецькуватий і широкоплечий селянин пильно стежив за рукою Аркадія Павловича, що пересувала по блискучому важелю з діліннями [поділками] такий же блискучий хомутик (Шиян, Баланда, 1957, 20); // Дужка окулярів.
3. спец. Зажим у металорізальному верстаті, що передає виробові обертання від патрона. Для створення можливості обертання хвостового інструмента на останній надівають хомутик, який захоплюється пальцем поводкового патрона (Технол. різальн. інстр., 1959, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хомутик | хомутики |
Родовий | хомутика | хомутиків |
Давальний | хомутикові, хомутику | хомутикам |
Знахідний | хомутик | хомутики |
Орудний | хомутиком | хомутиками |
Місцевий | на/у хомутику | на/у хомутиках |
Кличний | хомутику | хомутики |