хронометраж
ХРОНОМЕТРАЖ, у, ч. Вимірювання робочого часу, що йде на виконання виробничих елементів операцій. [Макар:] Надрукували мою статейку. Писав я її довго. Місяць ходив по шахті з годинником, хронометраж робив. Виклав усе (Корн., II, 1955, 134); Особливість роботи театрального композитора полягає в тому, що свої творчі задуми він має узгоджувати з хронометражем даної сцени, з її ритмом, характером (Мист., 3, 1969, 33).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хронометраж | хронометражі |
Родовий | хронометражу | хронометражів |
Давальний | хронометражеві, хронометражу | хронометражам |
Знахідний | хронометраж | хронометражі |
Орудний | хронометражем | хронометражами |
Місцевий | на/у хронометражі, хронометражу, хронометражеві | на/у хронометражах |
Кличний | хронометражу | хронометражі |