хрьопнути
ХРЬОПНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрьопати. Кричу я, кричу, він мовчить та ще дужче гуркає палічкою [паличкою] по горщикові, а далі як хрьопне! Так горня й розчахнулося! (Крим., Вибр., 1965, 367); Мамій хрьопнув дверима і пішов до гурту (Добр., Тече річка.., 1961, 116); - От вам і гостинець! Я ж казав, що нам більше не їздити до цієї панни,- крикнув погонич і хрьопнув гарбузом об землю (Н.-Лев., III, 1956, 28); О! вона не жалкуватиме, що покохала його... Хто з ним зрівняється силою? Ніхто! Он учора Петраки.. намігсь боротися з ним, то він, Йон, як хрьопнув ним об землю, то мало з парубка душа не втекла... (Коцюб., І, 1955, 242).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрьопну | хрьопнемо |
2 особа | хрьопнеш | хрьопнете |
3 особа | хрьопне | хрьопнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хрьопнув | хрьопнули |
Жіночий рід | хрьопнула | |
Середній рід | хрьопнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрьопнімо | |
2 особа | хрьопни | хрьопніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | хрьопнувши |