хрюкати
ХРЮКАТИ, аю, аєш, недок. Видавати характерні звуки «хрю-хрю» (про свиней та деяких інших тварин); рохкати. Свиня підійшла, хрюка та облизує його (Кв.-Осн., VI, 1957, 680); Порося залізло під лаву й хрюкало (Н.-Лев., II, 1956, 113); - Ну, притарабанився [Терентій] до загати.., а на ній.. все якась колюча погань їжачиться та їжачиться і по-свинячому хрюкає (Стельмах, Хліб.., 1959, 60); // розм. Видавати звуки, що нагадують хрюкання. З мундира аж випирається [полковник], аж хрюка як свиня, хоч на перший погляд зовсім нічого нема в ньому похожого до цієї тварини (Вас., Незібр. тв., 1941, 218); Солдати горланили, хрюкали від задоволення (Сенч., Опов., 1959, 367); Тут - тил. Тиша всілася прифронтова, І міни не хрюкають над головою! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 220).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрюкаю | хрюкаємо |
2 особа | хрюкаєш | хрюкаєте |
3 особа | хрюкає | хрюкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрюкатиму | хрюкатимемо |
2 особа | хрюкатимеш | хрюкатимете |
3 особа | хрюкатиме | хрюкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хрюкав | хрюкали |
Жіночий рід | хрюкала | |
Середній рід | хрюкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрюкаймо | |
2 особа | хрюкай | хрюкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хрюкаючи | |
Минулий час | хрюкавши |