хряпати
ХРЯПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. і неперех. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком). Одна грудка поціляє Сьомку в груди, друга хряпає Юру в тім'я і збиває геть кашкет (Смолич, Дитинство, 1937, 77); // Утворювати шум при ударах, поштовхах, вибухах і т. ін.; грюкати, ляскати. З авто вистрибують люди, звично хряпають дверцятами машин (Кир., Вибр., 1960, 276); На вулицях вітер.. задирав солом'яні стріхи, хряпав віконницями й вибивав шибки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 75); Син товкся в своїй кімнаті, навмисне хряпав там чимсь, стукав (Загреб., Спека, 1961, 291); Раз у раз хряпають перекошені двері (Гончар, II, 1959, 425).
2. неперех. Падати з великим шумом. Свиняча тушка важко хряпає на землю (Кол., На фронті.., 1959, 99).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хряпаю | хряпаємо |
2 особа | хряпаєш | хряпаєте |
3 особа | хряпає | хряпають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хряпатиму | хряпатимемо |
2 особа | хряпатимеш | хряпатимете |
3 особа | хряпатиме | хряпатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хряпав | хряпали |
Жіночий рід | хряпала | |
Середній рід | хряпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хряпаймо | |
2 особа | хряпай | хряпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хряпаючи | |
Минулий час | хряпавши |