хрінів
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хрінів | хрінова | хрінове | хрінові |
Родовий | хрінового | хрінової | хрінового | хрінових |
Давальний | хріновому | хріновій | хріновому | хріновим |
Знахідний | хрінів, хрінового | хрінову | хрінове | хрінові, хрінових |
Орудний | хріновим | хріновою | хріновим | хріновими |
Місцевий | на/у хріновому, хріновім | на/у хріновій | на/у хріновому, хріновім | на/у хрінових |
хрін
ХРІН, хріну і хрону, ч. 1. Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (Номис, 1864, № 407); Корені хрону висаджують восени або ранньою весною (Колг. енц., II, 1956, 62); Хрін рясно цвіте білими квіточками, але насіння майже ніколи не утворює (Овоч. закр. і відкр. ґрунту, 1957, 248); Запишавсь в долині хрін, Що солодкий дуже він. Скуштував його деркач,- Диркнув [деркнув], кліпнув - та й у плач, І два тижні не співав, Тільки сльози витирав (Стельмах, V, 1963, 321); -Ти, хлопче, з тою Оленою носишся, як з писанкою! В'ївся черв'як у хрін, та й думає, що немає нічого солодшого в світі (Томч., Жменяки, 1964, 86); *У порівн. Се як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Вовчок, І, 1955, 184).
2. Корінь цієї рослини, що вживається як гостра, пряна приправа до їжі, а також як лікувальний засіб. От постановили невістки і баранця, і порося, і крашанки, і сало, і солі грудку, і хріну корінець (Кв.-Осн., II, 1956, 237); Купили хріну, треба з'їсти; плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали [купували]; грошам не пропадать! (Шевч., І, 1951, 101); Від Носюри принесли святити ціле порося з білим хроном у роті і з десяток жовтих папушників та пасок (Донч., III, 1956, 97); - Ах,- сказала дама,- На обід до поросяти Слід би хрону ще дістати! (С. Ол., Вибр., 1959, 251).
◇ До хріна - багато, безліч; До хріну - нащо, для чого. Почувши се, птахи подумали: «Правду мовить Ворона. До хріну нам такий цар здався!» (Фр., IV, 1950, 104); Підносити (піднести) [тертого] хріну (хрону) кому - робити щось неприємне кому-небудь. - А що, Карпе,- казав Васюта, ідучи з громади,- от же бачиш, що не все вони [багатирі] нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме (Гр., II, 1963, 469); Старий хрін, лайл. - старий чоловік, дід. [Полковник:] Сотник Розмазня - старий хрін і ненавидний мені гірш дідька!.. (Кроп., V, 1959, 504); [Софія Григорівна:] Знайшла ким захопитись? Господи! Гарненька дівчина, лауреатка, розумна, талант,- і раптом старий хрін, який все лає і навіть Києва не любить! (Коч., II, 1956, 340); - Посторонись! - відштовхнув поранений угорця.- Плутаєшся тут, старий хрін... (Гончар, III, 1959, 160); Хай (нехай) йому (їй, їм і т. ін. ) хрін - те саме, що Хай (нехай) йому (їй, їм) грець (див. грець2). Хтось Мухам набрехав, Що на чужині краще жити.. Покиньмо, кумо, Україну, Нехай їй хрін! (Гл., Вибр., 1957, 93); Ет, хай йому хрін з таким писанням при таких умовах (Коцюб., III, 1956, 167); - Ну,- каже цар, -- це й дудка! Ху! Хай йому хрін! Ніяк ніг не вдержиш (Тич., I, 1957, 146); Хрін від редьки (за редьку) не солодший - про кого-, що-небудь, рівноцінне іншому (у негативному значенні). - Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший. Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Тулуб, В степу.., 1964, 156); Хрін з ним (з тобою, з нею і т. ін. ) - те саме, що Чорт з ним (див. чорт). - Ну й що ж, нехай собі в них оця атомна [бомба],- чує Охтирський молодий голос із сусіднього купе. - І хрін з нею.. Значить, і в нас така є ... (Мур., Жила.. вдова, 1960, 155); Хрін його (тебе, їх і т. ін. ) знає - невідомо, незрозуміло, що (куди, як і т. ін. ). Сусіда Іван справді добрячий чоловік,- отак, хрін його знає, за що й посварилися... (Коцюб., І, 1955, 21); Хрін його не взяв - вираз захоплення або незадоволення. От так Еней жив у Дидони, ..Бо - хрін його не взяв - моторний, Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Котл., I, 1952, 78); Який (рідко кий) хрін: а) хто, хто такий. Гай! гай! та нігде правди діти, Брехня ж наробить лиха більш; Сиділи там [у пеклі] скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки, їм зв'язані були і руки, Мов у татар терпіли плін [полон]. От так і наш брат попадеться, Що пише, не остережеться, Який же втерпить його хрін! (Котл., I, 1952, 138); - А ти бачиш, кий воно хрін отам ворушиться на горбі?..- Не інакше, як люди (Донч., VI, 1957, 226); б) що, що таке. Показились десь діти, чи який хрін. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає... (Коцюб., І, 1955, 33).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хрін | хріни |
Родовий | хріну, хрону | хрінів |
Давальний | хрінові, хріну | хрінам |
Знахідний | хрін | хріни |
Орудний | хріном | хрінами |
Місцевий | на/у хріні | на/у хрінах |
Кличний | хріне | хріни |