хтивість
ХТИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. хтивий. У другій дії [«Наймички»] Цокуль ледве вгамовує себе: все переплуталося у його запаленій голові - хазяйські розрахунки і міркування. Нестримна хтивість виявляється у всій поведінці, рухах, голосі (Життя Саксаганського, 1957, 109); Цивілізація в людини - у середньому мозкові. Там центри стримування. Під дією алкоголю, хтивості, підлабузництва, кар'єризму, просто страху мозок розгальмовується - і ти втрачаєш людську подобу (Загреб., День.., 1964, 366).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хтивість | хтивості |
Родовий | хтивості, хтивости | хтивостей |
Давальний | хтивості | хтивостям |
Знахідний | хтивість | хтивості |
Орудний | хтивістю | хтивостями |
Місцевий | на/у хтивості | на/у хтивостях |
Кличний | хтивосте | хтивості |