хірург
ХІРУРГ, а, ч. Лікар, фахівець з хірургії. Обійшовши всі палати, хірург Богдановський зайшов у перев'язочну й, розпорядившись щодо перев'язок, присів край вікна, чекаючи на початок роботи (Довж., І, 1958, 320); Матвій Матвійович - хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (Вол., Місячне срібло, 1961, 13); *У порівн. Він завжди працював, дотикаючись до глини обережно, як хірург (Ільч., Серце жде, 1939, 145).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хірург | хірурги |
Родовий | хірурга | хірургів |
Давальний | хірургові, хірургу | хірургам |
Знахідний | хірурга | хірургів |
Орудний | хірургом | хірургами |
Місцевий | на/у хірургу, хірургові | на/у хірургах |
Кличний | хірургу | хірурги |