цвіткований
ЦВІТКОВАНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до цвіткувати. Вийшла [Катря] знов у садочок. Так-то гарно убралась! Сорочка тоненька і плахта шовкова, пояс сріблом цвіткований, черевички високі (Вовчок, І, 1955, 93).
2. у знач. прикм. Оздоблений, розмальований квітами. Видиться: моя галера цвіткована, мальована Стала вся обідрана (Укр.. думи.., 1955, 40); Такий, гей ясінь [ясень], високий та кучерявий [парубок].. Кресаня у павах набакир, ремінь цвіткований (Черемш., Тв., 1960, 223).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цвіткований | цвіткована | цвітковане | цвітковані |
Родовий | цвіткованого | цвіткованої | цвіткованого | цвіткованих |
Давальний | цвіткованому | цвіткованій | цвіткованому | цвіткованим |
Знахідний | цвіткований, цвіткованого | цвітковану | цвітковане | цвітковані, цвіткованих |
Орудний | цвіткованим | цвіткованою | цвіткованим | цвіткованими |
Місцевий | на/у цвіткованому, цвіткованім | на/у цвіткованій | на/у цвіткованому, цвіткованім | на/у цвіткованих |