цементувальний
ЦЕМЕНТУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для цементування. Автомашини навозили гору піску. Прийшли могутні цементувальні агрегати. Майже двісті тонн цементу закачали в свердловину і засипану піском небезпечну воронку біля шурфу (Наука.., 5, 1964, 46).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цементувальний | цементувальна | цементувальне | цементувальні |
Родовий | цементувального | цементувальної | цементувального | цементувальних |
Давальний | цементувальному | цементувальній | цементувальному | цементувальним |
Знахідний | цементувальний, цементувального | цементувальну | цементувальне | цементувальні, цементувальних |
Орудний | цементувальним | цементувальною | цементувальним | цементувальними |
Місцевий | на/у цементувальному, цементувальнім | на/у цементувальній | на/у цементувальному, цементувальнім | на/у цементувальних |