цизорик
ЦИЗОРИК, а, ч., діал. Складаний ножик. Цілісінький день буду переглядать твій подарунок щирий.. Перелічив, подививсь, все, все до крихотки [крихітки] ціле. І Шекспір, і папери, і фарби, і цизорик (Шевч., VI, 1957, 49); - А де були? - запитає старший. - До міста ходили,- відкажуть [учні] і покажуть папір чи цизорик, що колись купили, аби старшому очі запхати (Свидн., Люборацькі, 1955, 121); Майже через кожні п'ять хвилин шофер спиняв нашого «воза» і довгенько шкрябав цизориком (ножиком ) досить грубий шар криги на склі (Мас., Під небом.., 1961, 161).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цизорик | цизорики |
Родовий | цизорика | цизориків |
Давальний | цизорикові, цизорику | цизорикам |
Знахідний | цизорик | цизорики |
Орудний | цизориком | цизориками |
Місцевий | на/у цизорику | на/у цизориках |
Кличний | цизорику | цизорики |