цокольок
ЦОКОЛЬОК, лька, ч. Зменш. до цоколь. У Поліссі, на Волині і в карпатських районах, на батьківщині рублених будівель, такого цоколька, як неодмінного конструктивного елемента будов, немає (Дерев. зодч. Укр., 1949, 59).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цокольок | цокольки |
Родовий | цоколька | цокольків |
Давальний | цоколькові, цокольку | цоколькам |
Знахідний | цокольок | цокольки |
Орудний | цокольком | цокольками |
Місцевий | на/у цокольку | на/у цокольках |
Кличний | цокольку | цокольки |