цокотня
ЦОКОТНЯ, і, ж., розм. Те саме, що цокотання. Зметнулись антени. Полізли у нори шнурки, і пішла цокотня, перестук, позивних перекличка (Бажан, Політ.., 1964, 21); Вже й того сумно було в хаті, що зостались без Масі тільки вдвойзі [вдвійзі] - мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокот-ні (Свидн., Люборацькі, 1955, 191).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цокотня | цокотні |
Родовий | цокотні | цокотн |
Давальний | цокотні | цокотням |
Знахідний | цокотню | цокотні |
Орудний | цокотнею | цокотнями |
Місцевий | на/у цокотні | на/у цокотнях |
Кличний | цокотне | цокотні |