цілковий
ЦІЛКОВИЙ, вого. ч., заст. Срібна монета вартістю один карбованець. Сім цілкових всунула матінка невістці (Щог., Поезії, 1958, 152); Я- все, що в мене є - тобі оддам: скриню і сто цілкових грошей, і корівку (Барв., Опов.., 1902, 89); Величний служитель щось буркнув їм, миттю прийняв від Обеременка цілковий і впустив мужиків у будинок (Ільч., Серце жде, 1939, 331).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цілковий | цілкова | цілкове | цілкові |
Родовий | цілкового | цілкової | цілкового | цілкових |
Давальний | цілковому | цілковій | цілковому | цілковим |
Знахідний | цілковий, цілкового | цілкову | цілкове | цілкові, цілкових |
Орудний | цілковим | цілковою | цілковим | цілковими |
Місцевий | на/у цілковому, цілковім | на/у цілковій | на/у цілковому, цілковім | на/у цілкових |