цілунок
ЦІЛУНОК, нку, ч. Те саме, що поцілунок. Ти хочеш, Лесбіє, дізнатись неодмінно, Яким числом твоїх цілунків неоцінних Украй і через край задовольнився б я?.. (Зеров, Вибр., 1966, 202); Я ще сам не знав любові трунку, Що в коханні є снаги напій, Знав лиш в материнському цілунку Я одне благословення в бій (Шпорта, Вибр., 1958, 290); - Твої цілунки лящали з покоїв панни Подолянки - на цілі гони, мій братику гіркий... (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 351); *Образно. Ах, серце, пий! Повітря - мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле цілунок Такий чудовий та сумний (Тич., І, 1957, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цілунок | цілунки |
Родовий | цілунку | цілунків |
Давальний | цілункові, цілунку | цілункам |
Знахідний | цілунок | цілунки |
Орудний | цілунком | цілунками |
Місцевий | на/у цілунку | на/у цілунках |
Кличний | цілунку | цілунки |