цінування
ЦІНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. цінувати. [Меценат:] Я тут назвав співця справдешнього. Не дуже він славутній, та се вже грекам сором, не співцеві. Я покажу Корінфові, що треба римлянина для цінування хисту, інакше хист лишиться неужитком (Л. Укр., III, 1952, 448); Молодечий запал юних більшовиків, ..їх гаряче поривання теж, коли треба, віддати життя за справу революції, за її чарівне, вимріяне завершення,- були таки дужчі за цінування бойових заслуг старших товаришів (Смолич, Мир.., 1958, 225).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цінування | цінування |
Родовий | цінування | цінувань |
Давальний | цінуванню | цінуванням |
Знахідний | цінування | цінування |
Орудний | цінуванням | цінуваннями |
Місцевий | на/у цінуванні | на/у цінуваннях |
Кличний | цінування | цінування |