чаруватися
ЧАРУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, слухаючи когось, щось, захоплюватися їх чарами (у 3 знач.). І сміявся [Тимко], і радів, і гомонів з товаришами, і жартував з Марком, який підстрелив кота замість зайця, і чарувався засніженим степом, вдихаючи лимонний дух місяця (Тют., Вир, 1964, 363); Ваті хотілось, щоб тільки її саму слухав Леонід Семенович, щоб тільки чарувався її піснею (Н.-Лев., IV. 1956, 91).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чаруюся | чаруємося |
2 особа | чаруєшся | чаруєтеся |
3 особа | чарується | чаруються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чаруватимуся | чаруватимемося |
2 особа | чаруватимешся | чаруватиметеся |
3 особа | чаруватиметься | чаруватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чарувався | чарувалися |
Жіночий рід | чарувалася | |
Середній рід | чарувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чаруймося | |
2 особа | чаруйся | чаруйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чаруючись | |
Минулий час | чарувавшись |