чепурненько
ЧЕПУРНЕНЬКО. Присл. до чепурненький. Чепурненько в хаті. Над ліжками шпалери рябіють, з сосни гілочки зеленіють,- закрашають стіни чорні, немазані (Тесл., З книги життя, 1949, 196); У світлицю вступила стара бабуся, одягнена чепурненько в білу сорочку, в чорну спідницю з червоними квіточками і зав'язана чорною хусткою (Н.-Лев., І, 1956, 137); Узяв [хлопець] з полиці книжку, чепурненько розправив її, розгорнув, зложив перед собою руки й став читати вголос (Вас., І, 1959, 94); - А ти ж там дивись - чепурненько оріть (Головко, І, 1957, 210).