червивий
ЧЕРВИВИЙ, а, е. Поточений червами, червою; з червами. З кошиком у руках ходила Віра в саду, визбируючи між травою червиву падалицю, що її за ніч натрусив з яблук вітер (Шиян, Баланда, 1957, 157); Пригадалися йому давні часи, часи бурси, гречаних галушок, червивої каші та веселого товариства (Мирний, III, 1954, 210); Загін жовнірів скакав біля нього, і тільки тричі на день давали йому воду та на ніч - шматок хліба з червивою таранею, щоб розпалювати спрагу (Ле, Наливайко, 1957, 427).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | червивий | червива | червиве | червиві |
Родовий | червивого | червивої | червивого | червивих |
Давальний | червивому | червивій | червивому | червивим |
Знахідний | червивий, червивого | червиву | червиве | червиві, червивих |
Орудний | червивим | червивою | червивим | червивими |
Місцевий | на/у червивому, червивім | на/у червивій | на/у червивому, червивім | на/у червивих |