черкання
ЧЕРКАННЯ, я, с. Дія за знач. черкати1 і звуки, утворювані цією дією. Вона [Марта] чула розмірені кроки, що одбивались наче такт думки, часте черкання сірника об коробку (Коцюб., II, 1955, 287); Що може бути привабнішим за літню ніч у лісі чи у великому парку над рікою?! Різнозвучний шепіт дерев, різнотонні струмки запахів, таємниче шарудіння палого листя і сушняку під лапками якихось дрібних звірят, ..черкання совиних крил між вітами (Вол., Місячне срібло, 1961, 341); Тепер не тобі [Олівцю] вже ті твори черкать І любим черканням мій дух звеселять (Сам., І, 1958, 157).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | черкання | черкання |
Родовий | черкання | черкань |
Давальний | черканню | черканням |
Знахідний | черкання | черкання |
Орудний | черканням | черканнями |
Місцевий | на/у черканні | на/у черканнях |
Кличний | черкання | черкання |