числитися
ЧИСЛИТИСЯ, люся, лишся, недок . 1. Бути, значитись де-небудь, перебувати в складі когось, чогось. Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка Юрій Васильович Запара числиться в списку зниклих безвісти (Донч., VI, 1957, 294).
2. діал. Рахуватися з ким-, чим-небудь, зважати на кого-, що-небудь. Тяжко з батьком не числитись, тяжко й матір, що, як мур, за свою хату перед людьми обстоює, не любити (Коб., III, 1956, 53); Вподобався йому сей молодий, здоровий господар своєю поважною чемністю, що числиться зі словами і нікого не хоче вразити (Мак., Вибр., 1954, 339); Я стала у них за служницю. Я була ще слабосила, підліток, але й не числилася зі своєю силою (Фр., III, 1950, 98).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | числюся | числимося |
2 особа | числишся | числитеся |
3 особа | числиться | числяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | числитимуся | числитимемося |
2 особа | числитимешся | числитиметеся |
3 особа | числитиметься | числитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | числився | числилися |
Жіночий рід | числилася | |
Середній рід | числилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | числімося | |
2 особа | числися | числіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | числячись | |
Минулий час | числившись |