чистик
ЧИСТИК1, а, ч., орн. Те само, що чистун1.
ЧИСТИК2, а, ч. Паличка з наконечником для очищення робочих частин плугів, борін, культиваторів, сівалок і т. ін. від налиплої землі, рослинних решток тощо; істик. Очищати сошники від налиплої землі і рослинних залишків можна тільки з допомогою чистиків з дерев'яними держаками певної довжини (Механ. і електриф.., 1953, 87).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чистик | чистики |
Родовий | чистика | чистиків |
Давальний | чистикові, чистику | чистикам |
Знахідний | чистик, чистика | чистики, чистиків |
Орудний | чистиком | чистиками |
Місцевий | на/у чистику | на/у чистиках |
Кличний | чистику | чистики |