човгатися
ЧОВГАТИСЯ, ається, недок., розм. 1. Тертися, скребтися по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння. Хтось у саду, мов чуже, човгається (Барв., Опов.., 1902, 539); Доморослий панцирник - один на всю республіку - сопів і човгався по головній путі, маневрував (Кач., II, 1958, 387).
2. Вертітися, соватися, вовтузитись. Вона [дитина] почина човгатись на руках у няньки, намагаючись до кота (Коцюб., І, 1955, 151).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | човгаюся | човгаємося |
2 особа | човгаєшся | човгаєтеся |
3 особа | човгається | човгаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | човгатимуся | човгатимемося |
2 особа | човгатимешся | човгатиметеся |
3 особа | човгатиметься | човгатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | човгався | човгалися |
Жіночий рід | човгалася | |
Середній рід | човгалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | човгаймося | |
2 особа | човгайся | човгайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | човгаючись | |
Минулий час | човгавшись |