чортів
ЧОРТІВ, това, тове. 1. Прикм. до чорт 1-3; належний чортові. Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині (Шевч., II, 1963, 412).
Чортова шкіра див. шкіра;Чортове колесо див. колесо.
@ Чортова дюжина див. дюжина; Чортова тетеря див. тетеря1; Чортове зілля: а) чаклунське зілля. Обійшла, видно, дурня; обпоїла чортовим зіллям (Мирний, III, 1954, 72); б) міцне куриво, тютюн. Край міста зупинився чоловік, затуманеним, скошеним поглядом зміряв далину і за звичкою поліз до кишені за люлькою. Чортове зілля і чортів дим трохи втихомирили старого (Стельмах, І, 1962, 383); в) міцний спиртовий напій. І знаєш, товаришу, оті сто грамів прийшлися якраз впору. Розв'язали вони мені язика. Якби я не хильнув того чортового зілля, то ніколи не розказав би секретареві про свої ходіння по муках (Логв., Давні рани, 1961, 111); г) уживається як лайка. - Та що ви кажете [про ґуральню]? Звідки? - Не вірить, чортове зілля.. - Кидай лопату, ходім.- Куди? - Не питай, а ходім (Коцюб., II, 1955, 34); Чортове число - те саме, що Чортова дюжина (див. дюжина). [Семен:] А що ви тепер пишете? [Петро:] Малюнки літньої природи. Це буде низка невеличких поезій. Дванадцять п'єсок уже написав, а от на чортовому числі спіткнувся (Сам., II, 1958, 101).
2. перен., розм. Дуже поганий, неприємний, негідний. - Оце завіз мене в якийсь вулик. Це не Западинці, а якийсь чортів мішок (Н.-Лев., II, 1956, 317); - Ану, покажи свої руки! Одразу вдарило в голову: усе пропало! Через чортову коросту не приймуть у школу (Минко, Моя Минківка, 1962, 73); - Ага, ага... Поглядаєш так, мовбито й нічого, а чортову думку маєш (Хотк., II, 1966, 129); // У лайливих або фамільярних висловах. - Є у нас тут на селі одна дівчина, Наталка зветься, коли б ви її побачили - прямо закохалися: висока,чорноброва, як ягода, чортова дівка (Вас., IV, 1960,27).
@ До чортового батька - чимало, багато. - Ти мені тут не собач! - люто повернув Тимко підсиненими білками очей. - Вас таких до чортового батька було, щоб мені на шию сісти (Тют., Вир, 1964, 271); На чортового батька - для чого, навіщо. - Ну що мені з тобою робити? Натовкти твоїм дурним лобом об сосну шкода - всохне. Вона хоч тінь дає, а ти на якого чортового батька живеш на світі? (Тют., Вир, 1964, 345); На чортового сина див. син; Ну тебе (його і т. ін. ) к чортовій матері; Іди (забирайся і т. ін. ) к чортовій матері див. мати1; Чортів син див. син; Чортів син буду (будь я) див. син; Чортова душа див. душа; Чортового батька: а) уживається при запереченні чого-небудь, навряд чи. - Чортового батька покуре! - одказав гордо Пищимуха.- Він дума, що як він становий, то й хитрий (Мирний, IV, 1955, 384); б) нічого, зовсім нічого. Заробила Ганка чортового батька (Укр.. присл.., 1963, 85); Чортового сина див. син; Якої чортової матері див. мати1.
3. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв. Під великим корчем давно поваленої тайфуном піхти, серед сушняку і заростей ли-монника та чортового дерева, диверсант зупинився (Довж., І, 1958, 102); Однією з найдревніших рослин нашої флори є водяний горіх. За химерні форми.. великих ромбовидних або трикутних плодів-горіхів цю однорічну рослину подекуди звуть ще рогульками, чилимом, водяним каштаном, чортовим горіхом тощо (Наука .., 4, 1961, 38).
^ Чортові пальці: а) закам'янілі рештки всередині раковин у викопних головоногих молюсків (белемнітів). Вченим, які досліджують палеотемпературу, багато розповіли всім відомі "чортові пальці" - загострені мінеральні утвори, схожі на крупнокаліберні кулі (Наука.., 10, 1968, 35); б) камінні злитки в формі пальців, що утворюються в піску від удару блискавки.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чортів | чортова | чортове | чортові |
Родовий | чортового | чортової | чортового | чортових |
Давальний | чортовому | чортовій | чортовому | чортовим |
Знахідний | чортів, чортового | чортову | чортове | чортові, чортових |
Орудний | чортовим | чортовою | чортовим | чортовими |
Місцевий | на/у чортовому, чортовім | на/у чортовій | на/у чортовому, чортовім | на/у чортових |
чорт
ЧОРТ, а, ч. 1. За забобонними уявленнями - надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. - Дивись, Тимошко, що воно? - крикнув водовоз на свого товариша. ..- То, брат, чорти! - рішив Тимошка і перехрестився (Мирний, І, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Н.-Лев., II, 1956, 246); *У порівн. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Мирний, І, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Добр., Очак. розмир, 1965, 351).
@ До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін. ) чортові на роги - наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. - Ти, сержант, зловживаєш своїми личками,- нарікали товариші.- Завжди сам лізеш чортові на роги! (Гончар, III, 1959, 106); - Бігти в ліс - значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! - вирішив командир (Автом., Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін. ) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін. ] в кого - хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Н.-Лев., II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерга) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити - ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає - те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби - потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти - нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. "Узяв би ти в нашій стороні! - думав він, - Мабуть би, чорта спік... " (Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін. ) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан.
2. розм. Уживається як лайка. - Який там чорт собак дратує? - гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Мирний, І, 1954, 90); - Стій, чорт! - впівголоса лаяв Тимко коня (Тют., Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Стельмах, І, 1962, 649); // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Коцюб., І, 1955, 410).
@ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. - Ого, наш Марко - справжній орел. Коли різна наволоч ішла - партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Збан., Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта - дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Стор., І, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін. ) під три чорти - те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін. ) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся з ним під три чорти,- але вчасно стрималася (Чаб., Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта - вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін. ) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін. ) до чорта (к чорту) - зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядком, Жінки поставлять на своє (Котл., І, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! - в багатьох місцях довелося побувати, перебувати.- І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди насчорти не носили! (Томч., Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам - уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! - К чорту!.. (Коцюб., II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається - скажеш: к чорту (Мик., І, 1957,127); Надавати чортів див. надавати1; Надав [же] [мені] чорт - уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Котл., II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт - зовсім не потрібно (не потрібний). - На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); - Скидай своє пальто, я повішу.- На чорта його вішати? - скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Мирний, IV, 1955, 126); - Помилка вийшла в губернії.- Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Довж., І, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту не годиться що - зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта - нічого, зовсім нічого, нічогісінько. - Бурячок, дай газу, - сказав Пасєков.. - Бачите, яка курява,- озвався Бурячок, - ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Перв., Дикий мед, 1963, 154); - Погане ти, дружище, розповідаєш! - Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! - Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Головко, II, 1957, 12); Один чорт - одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін. ], до всіх чортів) кого - лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Коцюб., І, 1955,66); Садити чортами див. садити; Сто чортів-уживається як вияв гніву, обурення. -Сто чортів! се насильство!-бунтує моя істота (Коцюб., І, 1955, 417); У чорта - те саме, що У (в) біса (див. біс1). - Тепер ми рівні,- загули багачі.- Революція всіх порівняла. - Які ми у чорта рівні,- кричав він їм у відповідь. - Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Гончар, II,1959, 248); Хай (бодай і. т. ін. ) тебе (його, вас і т. ін. ) чорт (чорти) візьме (візьмуть) - те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін. ) чорт побрав (див. побрати);Чорта - уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки! ) здрімає. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін. ) - те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Коцюб., II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін. ) -те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін. ) (див. знати). [Xрапко:] Торік був [у сина],- листя збирає, метеликів лове,- чорт батька зна що! - мов та дитина мала грається (Мирний, V, 1955, 122); -Се чорти його батька зна!- гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей.- Се каторжна робота! (Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти - гукають.. - Чорт батька знає, як співають! - Став він хазяїну казать, -Аж вуха, далебі, болять! (Гл., Вибр.,1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Головко, 11, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін. ) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін. ) побрав (побрали); Щоб тебе (його, вас і т. ін. ) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін. ) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін. ) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін. ); Хай (нехай) йому (їм і т. ін. ) чорт - уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. - Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Коцюб., II, 1955, 200);- Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, - каже.- Щоб не клопотаться - продав... (Тесл., З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього.- Ну хай іде, чорт із ним! - не витримав Січкар.- Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого - уживається як лайливий вислів.- Як ваш Плачинда поживає?- Чорти його не взяли,- нахмурився Мар'ян (Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін. ) кого - те саме, що Чорт носить (див. носити). - Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, - пояснила Соломія,- а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Кучер,Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, - ідіот! (Л. Укр., II, 1951, 15); Чорти носять кого - те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін. ] бери (візьми) - те саме, що Чорт [його, її і т. ін. ] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя - любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін. ] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого , що ; Чорти підтаскали кого, що - про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? - уживається для вираження здивування. - Що за чорт? - здивувався один з розвідників.- Стріляють не по нас, а понад нами! (Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта - уживається для вираження незадоволення чим-небудь. - Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Н.-Лев., III, 1956, 78); - Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Тют., Вир, 1964, 516).
3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін.
@ З чорта; Не з чорта - надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Кв.-Осн., II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Кв.-Осн., II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін. ) не брат - про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Перв., І, 1958, 360); - Щоб жити, треба вміти вибирати, А щоб вибирати. треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Загреб., Спека, 1961, 103); Чорт на все-великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Хотк., II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом.
4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив "козачка", з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Гончар, II, 1959, 309).
@ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін. ) на кого - що - сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. - Лошаков той великий пан - багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Смолич, V, 1959, 98).
5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Коцюб., II, 1955,471); Серед риб є завзяті "рибалки". До них належить і "морський чорт", названий так за величезний, потворний рот (Веч. Київ, 2.Х, 1968, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чорт | чорти |
Родовий | чорта | чортів |
Давальний | чортові, чорту | чортам |
Знахідний | чорта | чортів |
Орудний | чортом | чортами |
Місцевий | на/у чорті | на/у чортах |
Кличний | чорте | чорти |