чудуватися
ЧУДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чому, з кого- чого і без додатка. Бути в стані здивування, виявляти подив, здивування; дивуватися. Нянька і кухарка аж чудувалися, де в тої старої береться стільки сили (Мак., Вибр., 1954, 127); Він допитливо розглядає гори, чудується щедрому святу барв і пейзажів (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 30); Пальці музикантші заметалися так швидко, що за ними було неможливо стежити, і видавлювали з клавішів такі могутні звуки, що можна було тільки чудуватися, як на це здатна така тендітна істота (Бурл., Напередодні, 1956, 137).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чудуюся | чудуємося |
2 особа | чудуєшся | чудуєтеся |
3 особа | чудується | чудуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чудуватимуся | чудуватимемося |
2 особа | чудуватимешся | чудуватиметеся |
3 особа | чудуватиметься | чудуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чудувався | чудувалися |
Жіночий рід | чудувалася | |
Середній рід | чудувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чудуймося | |
2 особа | чудуйся | чудуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чудуючись | |
Минулий час | чудувавшись |