шияка
ШИЯКА, и, ж. Збільш. до шия 1. Що зробить Робусинський ступінь, то його трах-трах по шияці (Свидн., Люборацькі, 1955, 203); - Додержуйте порядку. ,. Кажу наперед: хто в поході нап'ється - без усякого суду, як собаку, за шияку (Довж., І, 1958, 238).
^ Витурити в шияку - те саме, що Витурити в шию (див. витурювати). - Мене ще ніхто не повчав - якось проживу без цього й надалі. Почне в'язнути з мораллю - витурю в шияку! (Загреб., Спека, 1961, 251).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шияка | шияки |
Родовий | шияки | шияк |
Давальний | шияці | шиякам |
Знахідний | шияку | шияки |
Орудний | шиякою | шияками |
Місцевий | на/у шияці | на/у шияках |
Кличний | шияко | шияки |