шкіра
ШКІРА, и, ж. 1. Зовнішній покрив тіла людини і тварин. Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася - це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Хижняк, Тамара, 1959, 206); Гнат чіпляє на руку нагая, жеребець скошує очі, неспокійно перебирає ногами, шкіра на ньому ворушиться (Тют., Вир, 1964, 65); Шкіра бере участь у процесі дихання, в регуляції температури тіла, в обміні речовин. Шкіра захищає організм від шкідливих зовнішніх впливів, в тому числі й від діяння хвороботворних мікробів (Заг. догляд за хворими, 1957, 45); Жодна земноводна тварина не вживає води звичайним способом; всю воду, що потрібна для її життя, вона приймає виключно через шкіру, яка всмоктує вологу й виділяв її (Визначник земноводних.., 1955, 11); *Образно. Зм'якла землі заморожена шкіра, і руном шовковим Сонячний усміх палкий швидко її покрива (Фр., XIII, 1954, 306); // Такий покрив (перев. з шерстю), знятий з убитої тварини. Ніби нікого немає і всередині зимівлі. Ні, є або в усякому разі хтось був: ось звірині шкіри на стіні, ось мисливське знаряддя, ось голова ізюбра з гіллястими пантами, ось рушниця (Довж., І, 1958, 104); Трюми "Сміливого Звіробоя" були повні тюленячих шкір (Трубл., Опов., 1933, 34).
^ [Аж] дрижаки пробігають (пробігли) по шкірі; [Аж] мороз (морозець, холод) пробігає (пробіг) поза шкірою див. пробігати; Вилазити (вилізти) із шкіри див. вилазити; Вилузуватися (вилузатися) із шкіри див. вилузуватися; Витерплювати (витерпіти, виносити, винести і т. ін. ) на своїй шкірі - те саме, що Виносити (винести) на своїх плечах (див. виносити). Шевченко, який вийшов з народу, на своїй шкірі витерпів і виніс усе, зрозумів корінь усього зла (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 462); Відривати (відірвати і т. ін. ) з шкірою - те саме, що Відривати (відірвати) з м'ясом (див. м'ясо); Відчувати (чути і т. ін. ) [всією своєю] шкірою - добре відчувати що-небудь. Це Аркадій Валеріанович, відчуває всією своєю шкірою, на якій щоденно залишають десятки слідів мужицькі очі (Стельмах, І, 1962, 282); Влазити (влізти) в шкіру див. влазити; Гусяча шкіра див. гусячий; Дерти (драти, здирати, здерти і т. ін. ) [останню, сьому і т. ін. ] шкіру з кого - те саме, що Дерти (драти) шкуру (див. дерти). - Я тут знаю одного панка,- сказав Микита.- Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини.., 1968. 37);-Пам'ятай свої слова: "Тяжко бідному на світі!" Від злидарів за лікування нічого не бери! Багатих, панів не шкодуй - дери, з цих сьому шкіру! (Три золоті сл., 1968, 198); Залазити (залізти) в шкіру див. залазити1; Заливати (залити, залляти) за шкіру сала кому- - те саме, що Заливати (залии, залляи) за шкуру сала (див. заливати). - Ти йому, Зуйко, залий за шкіру сала! - І заллю! Не дасть чарки - заллю! (Шпян, Баланда, 1957, 88); Із шкіри пнутися - усіма силами намагатися, прагнути зробити що-небудь, досягти чогось. В цю велику добу військові лікарі аж із шкіри пнулися, щоб вигнати з симулянтів злий дух саботажу і знову повернути їх у лоно армії (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 63); Кістки та шкіра - те саме, що Тільки шкіра та кістки (див. кістка). - А ти все такий самий: кістки та шкіра (Ю. Бедзчк, Альма матер, 1964, 10); Лізти з шкіри див. лізти; Міняти шкіру див. міняти; Мороз (дрож і т. ін. ) поза (за) шкірою перебігає див. перебігати; Морозець пішов (побіг і т. ін. ) поза шкірою див. морозець; Мороз іде (ішов, пішов, подирав і т. ін. ) поза шкірою (по шкірі і т. ін. ) див. мороз; Морозом продерло по шкірі див. продирати; Морозом сипнуло за (поза) шкірою див. сипнути; Морозом сипонуло за (поза) шкірою див. сипонути; Мороз по шкірі пробирає (пробрав) див. пробирати; Мурашки сипнули по шкірі див. сипнути; Наче (немов і т. ін. ) снігом сипоне (сипонув) поза шкірою див. сипонути; Повиступали (повиступають) сироти на шкірі див. повиступати; Рватися з шкіри див. рватися; Рядитися (убиратися і т. ін. ) в шкіри які, чиї - те саме, що Міняти шкіру (див. міняти). Які б вони [пани] тоги тепер не вдягли, В які б захисні не рядилися шкіри І де б не сідали за круглі столи. На чолах їх тавра - Вони лицеміри! (Воскр., Цілком серйозно, 1947, 50); Спускати (спустити, списувати, списати і т. ін. ) шкіру (три шкіри і т. ін. ); Краяти ремені з шкіри - нещадно бити кого-небудь. Було за найменшу провину. . Три шкіри спустять гайдуки (Фр., X, 1954, 267); 3 нас ладен був [лісник] спустити шкіру за кожний патичок, піднятий у панському лісі (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969. 56); Взяв гарапника, відшмагав Івана і пригрозив: - Як не будуть вилискувати [коні], мов люстерко, то я спишу тобі шкіру, що посинієш (Казки Буковини.., 1968, 146); І сам він [отаман] якось опустився.. Вислухував мовчки такі речі, такі слова, за одного з котрих давніше ремені би зі шкіри краяв (Хотк., II, 1966, 279); Тільки (лиш, сама) шкіра та кістки. Одні (самі, тільки) кістки та шкіра див. кістка; Шкіра терпне див. терпнути.
2. Матеріал, одержаний шляхом хімічної й механічної обробки шкури убитої тварини. Чорний згорток шкіри тьмяно блиснув у нього в руках (Тют., Вир, 1964, 215); Не було [в хаті].. ні фамільних портретів, ні шкірою оббитих крісел (Довж., І, 1958, 325); Пужално, теж одна з фантазій Аркадія, було дороге, зі шкіри й лаку, щедро інкрустоване сріблом та міддю, справжній мистецький витвір (Вільде, Сестри.., 1958, 208); На траві лежали купами зелені ранці з підшитою на горішній стороні телячою шкірою (Тют., Вир, 1964, 403).
^ Шагренева шкіра - те, що має здатність поступово й невпинно скорочуватися, зменшуватися. - Ми заклали і перезаклали три чверті дворянських маєтків. І що найстрашніше: борги ростуть швидше, аніж ціни на землю. І от з наших рук щороку відвалюється чотириста тисяч спадкоємних десятин. Бійтесь, чоловіче, щоб вся родова земля не стала шагреневою шкірою (Стельмах, І, 1962, 39).
3. Матеріал, що ним замінюють вичинену шкуру. Із-за товстих, оббитих клейончатою шкірою дверей, де засідала приймальна комісія, не долітало жодного звуку (Тют., Вир, 1964, 59).
Чортова шкіра - блискуча тканина, перев. чорного або білого кольору, що відзначається великою міцністю. Вони [штани] пошиті з чудової матерії, із зовсім незвичайної матерії. Вона має ніжну ліричну назву "чортова шкіра" (Донч., VI, 1957, 13); Одягнений він був у своєрідний робочий костюм з так званої чортової шкіри (Ле, Право.., 1957, 223).
4. розм. Кора, оболонка якої-небудь рослини чи її плоду. Вибила, виштовхнула [верба] з трудом з-під грубої шкіри кілька молодих паростей і гонить та й гонить тепер на них лист за листом, галузку за галузкою (Хотк., II, 1966; 43); Шкіра апельсина; Шкіра огірка.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шкіра | шкіри |
Родовий | шкіри | шкір |
Давальний | шкірі | шкірам |
Знахідний | шкіру | шкіри |
Орудний | шкірою | шкірами |
Місцевий | на/у шкірі | на/у шкірах |
Кличний | шкіро | шкіри |