шорникувати
ШОРНИКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що лимарювати. Лука, обіклавшись уздечками, шлейками, ремінням, сидів на колоді і шорникував (Хор., Незакіпч. політ, 1960, 156).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шорникую | шорникуємо |
2 особа | шорникуєш | шорникуєте |
3 особа | шорникує | шорникують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шорникуватиму | шорникуватимемо |
2 особа | шорникуватимеш | шорникуватимете |
3 особа | шорникуватиме | шорникуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шорникував | шорникували |
Жіночий рід | шорникувала | |
Середній рід | шорникувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шорникуймо | |
2 особа | шорникуй | шорникуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шорникуючи | |
Минулий час | шорникувавши |