шостий
ШОСТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника шість. О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати (Мирний, І, 1949, 388); Пять днів шукав потім Глушак останнього диверсанта... Тільки па шостий день, дослідивши тайгову ріку, звірині й мисливські стежки, помітив Глушак вдалині людську постать (Довж., І, 1958, 104); //у знач. ім. шоста, тої, ж. Година, що настає після п'ятої. Певна вже шоста!.. Засвічую свічку - ну, так і є: доходить шоста (Коцюб., II, 1955, 252); Пробило шосту, коли Кравчинський відклав останню сторінку (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 193); Було пів на шосту. Сонце-щойно зійшло (Гончар, III, 1959, 412).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шостий | шоста | шосте | шості |
Родовий | шостого | шостої | шостого | шостих |
Давальний | шостому | шостій | шостому | шостим |
Знахідний | шостий, шостого | шосту | шосте | шості, шостих |
Орудний | шостим | шостою | шостим | шостими |
Місцевий | на/у шостому, шостім | на/у шостій | на/у шостому, шостім | на/у шостих |