шпурлятися
ШПУРЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., розм. Кидати чимсь куди-небудь або на кого-небудь. - Прибери к бісу своє манаття! - крикнула Варка, шпурляючи ногою Гащин платок.- Не шпурляйся! - обізвалася Гашка, обережно вгортаючи платок (Л. Янов., І, 1959, 248); Правда, ніколи не робила вона дуже щиро, як попоробить, то стає дуже лиха: все лається і всім шпурляється, і дверима гримає, й дітей лупцює (Григ., Вибр., 1959, 216).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шпурляюся | шпурляємося |
2 особа | шпурляєшся | шпурляєтеся |
3 особа | шпурляється | шпурляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шпурлятимуся | шпурлятимемося |
2 особа | шпурлятимешся | шпурлятиметеся |
3 особа | шпурлятиметься | шпурлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шпурлявся | шпурлялися |
Жіночий рід | шпурлялася | |
Середній рід | шпурлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шпурляймося | |
2 особа | шпурляйся | шпурляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шпурляючись | |
Минулий час | шпурлявшись |