шулічий
ШУЛІЧИЙ, а, е. Прикм. до шуліка. - Рости, мій сину,- співала мати,- Рости і крила розправляй, Щоби орлом ти міг злітати, Не боячись шулічих зграй! (Брат., Пісня.., 1953, 36); // Такий, як у шуліки, подібний до шуліки. Між кафедрою, де з початком кождої години засідав о. Телесницький і відки своїм шулічим поглядом вибирав собі жертви.., і моєю, себто «ослячою», лавкою стояла кругла залізна піч (Фр., IV, 1950, 225).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шулічий | шуліча | шуліче | шулічі |
Родовий | шулічого | шулічої | шулічого | шулічих |
Давальний | шулічому | шулічій | шулічому | шулічим |
Знахідний | шулічий, шулічого | шулічу | шуліче | шулічі, шулічих |
Орудний | шулічим | шулічою | шулічим | шулічими |
Місцевий | на/у шулічому, шулічім | на/у шулічій | на/у шулічому, шулічім | на/у шулічих |