щипнути
ЩИПНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до щипати. Далі вже що день, вона сердитіша; вже й лає; часом щипне або штовхне стиха... (Вовчок, І, 1955, 108); Різкий вітрець щипнув обличчя... Кінь затріпотів під вершником і несподівано, мов вихор, кинувся праворуч... (Досв., Гюлле, 1961, 158); «Прощайте, хлопці,- тепер уже я не ваш!» -подумав Грицько, і легенький смуток щипнув його за серце (Вас., І, 1959, 162); - Либонь ти, Грицьку, маєш думку городи та села закупити, що так налягаєш на роботу! - казали йому земляки-селяни..- Гляди лиш, щоб очкур не урвався,- хто-небудь щипне (Мирний, II, 1954, 77).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | щипну | щипнемо |
2 особа | щипнеш | щипнете |
3 особа | щипне | щипнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | щипнув | щипнули |
Жіночий рід | щипнула | |
Середній рід | щипнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | щипнімо | |
2 особа | щипни | щипніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | щипнувши |