ябедництво
ЯБЕДНИЦТВО, а, с. , розм. Обмовляння кого-небудь; нашіптування, фіскальство. У вихованців [військово-фельдшерської школи] найбільшою чеснотою вважалася товариська солідарність.. Потакування начальству, підлабузництво, ябедництво вважалися найчорнішими пороками (Добр., Ол. солдатики, 1961, 82); В радянській школі серед піонерів, де найвище за все стоїть честь класу, честь колективу, не може мати місце ябедництво (Донч., VI,1957,600); - Ми проти ябедництва! Такі речі в нас не практикуються (Гончар, Бригантина, 1973, 54).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ябедництво | ябедництва |
Родовий | ябедництва | ябедництв |
Давальний | ябедництву | ябедництвам |
Знахідний | ябедництво | ябедництва |
Орудний | ябедництвом | ябедництвами |
Місцевий | на/у ябедництві | на/у ябедництвах |
Кличний | ябедництво | ябедництва |