ящірка
ЯЩІРКА, и, ж., зоол. Невеликий плазун з видовженим тілом, покритим дрібною роговою лускою, і з довгим хвостом. Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу (Коцюб., II, 1955, 290); Попеляста ящірка хутко й нечутно вислизнула з-під каменя (Донч., II, 1956, 287); Ящірки перелякано кидалися з-під ніг і гинули під кінськими копитами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 183); *Образно. [Сестра Серахвима (сама собі) :] У-у! ящірка! Он уже зморшки під очима складаються, а вона ще кожному зіки [зіньки] витріщає (Мирний, V, 1955, 103); Козаков поповз між камінням, ледве помітний, сіро-зелений, як степова ящірка (Гончар, III, 1959, 106).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ящірка | ящірки |
Родовий | ящірки | ящірок |
Давальний | ящірці | ящіркам |
Знахідний | ящірку | ящірок |
Орудний | ящіркою | ящірками |
Місцевий | на/у ящірці | на/у ящірках |
Кличний | ящірко | ящірки |