іго
ІГО, а, с. , заст. Ярмо (у 2 знач.). Десь за морями у невідомій землі жив собі темний народ. Тяг він на своїх плечах подвійну неволю: робив на своїх панів і був під ігом другого царства (Вас.. II, 1959, 569); Смутні часи татаро-монгольського іга довго тривали на землі руській (Цюпа, Україна.., 1960, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | іго | іга |
Родовий | іга | іг |
Давальний | ігові, ігу | ігам |
Знахідний | іго | іга |
Орудний | ігом | ігами |
Місцевий | на/у ігові | на/у ігах |
Кличний | іго | іга |