ізоосмія
ІЗООСМІЯ, -ї, ж. Відносна сталість осмотичного тиску в рідких середовищах і тканинах організму, обумовлена підтриманням на даному рівні концентрацій речовин, що містяться в них: електролітів, білків і т.д.; ізоосмія – одна з найважливіших фізіологічних констант організму, що забезпечується механізмами саморегуляції.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ізоосмія | ізоосмії |
Родовий | ізоосмії | ізоосмій |
Давальний | ізоосмії | ізоосміям |
Знахідний | ізоосмію | ізоосмії |
Орудний | ізоосмією | ізоосміями |
Місцевий | на/у ізоосмії | на/у ізоосміях |
Кличний | ізоосміє | ізоосмії |