імпактор
ІМПАКТОР, -а, ч. Пристрій для фракційного осадження частинок аерозолю з метою подальшого визначення їх кількості і розмірів; використовується для дослідження запиленості/зараженості повітря.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | імпактор | імпактори |
Родовий | імпактора | імпакторів |
Давальний | імпакторові, імпактору | імпакторам |
Знахідний | імпактор | імпактори |
Орудний | імпактором | імпакторами |
Місцевий | на/у імпакторі | на/у імпакторах |
Кличний | імпакторе | імпактори |