інакомовлення
ІНАКОМОВЛЕННЯ, я, с., книжн., рідко. Те саме, що алегорія. Читач звикав відшукувати у фантастиці не лише прямий смисл, а й інакомовлення, вгадував людські обличчя під масками фантастичних персонажів (Рад. літ-во, 3, 1964, 123).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інакомовлення | інакомовлення |
Родовий | інакомовлення | інакомовлень |
Давальний | інакомовленню | інакомовленням |
Знахідний | інакомовлення | інакомовлення |
Орудний | інакомовленням | інакомовленнями |
Місцевий | на/у інакомовленні | на/у інакомовленнях |
Кличний | інакомовлення | інакомовлення |