інвалід
ІНВАЛІД, а, ч. Людина, що частково або повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості. На передок забрався старий безногий інвалід і раз по раз оглядався.., чи не час уже поганяти коней (Мирний, І, 1954, 46); Герої війни, інваліди поверталися зі Сходу в свої відвойовані села (Довж., І, 1958, 346); * Образно. Невже і душею він теж інвалід? (Перв., II, 1958, 348).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інвалід | інваліди |
Родовий | інваліда | інвалідів |
Давальний | інвалідові, інваліду | інвалідам |
Знахідний | інваліда | інвалідів |
Орудний | інвалідом | інвалідами |
Місцевий | на/у інваліді, інвалідові | на/у інвалідах |
Кличний | інваліде | інваліди |