інвентар
ІНВЕНТАР, я, ч. 1. Сукупність господарських або інших предметів, що входять до складу майна якого-небудь господарства, підприємства або установи. Механізатори підготували до весняних польових робіт машинно-тракторний парк і сільськогосподарський інвентар (Колг. Укр., 2, 1956, 4); Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею обозом, стали розтягати інвентар: борони, рала, плуги, навіть сівалки (Тют., Вир, 1964, 369).
2. заст. Список майна, особливо рухомого. - Віддай папери!- загукали голоси.- Які папери?- Наші, громадські. Інвентарі, йосифінські інвентарі! (Фр., VIII, 1952, 11).
^ Живий інвентар - те саме, що Живий реманент (див. реманент). Пан смакував перемогу, пильно обороняючи свої права на живий.. інвентар (Коцюб., І, 1955, 335); Мертвий інвентар - те саме, що Мертвий реманент (див. реманент).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інвентар | інвентарі |
Родовий | інвентарю | інвентарів |
Давальний | інвентареві, інвентарю | інвентарям |
Знахідний | інвентар | інвентарі |
Орудний | інвентарем | інвентарями |
Місцевий | на/у інвентарі | на/у інвентарях |
Кличний | інвентарю | інвентарі |