індентор
ІНДЕНТОР, -а, ч. Інструмент у вигляді наконечника, вдавлюванням якого вимірюють твердість матеріалів; індентер.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | індентор | індентори |
Родовий | індентора | інденторів |
Давальний | інденторові, індентору | інденторам |
Знахідний | індентор | індентори |
Орудний | індентором | інденторами |
Місцевий | на/у інденторі | на/у інденторах |
Кличний | інденторе | індентори |