інстинктивний
ІНСТИНКТИВНИЙ, а, е. 1. біол. Зумовлений інстинктом (у 1 знач.). Поведінка риб у період розмноження є інстинктивною, тобто складається з ряду природжених рефлексів (Зоол., 1957, 76).
2. Мимовільний, підсвідомий. Селянинові потрібна земля, і його революційне чуття, його інстинктивний, первісний демократизм не може виявитись інакше, як в накладанні руки на поміщицьку землю (Ленін, 8, 1949, 215); Першим бажанням і навіть інстинктивним порухом Ганни було - перебігти за машину і сховатися (Коз., Сальвія, 1959, 209).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | інстинктивний | інстинктивна | інстинктивне | інстинктивні |
Родовий | інстинктивного | інстинктивної | інстинктивного | інстинктивних |
Давальний | інстинктивному | інстинктивній | інстинктивному | інстинктивним |
Знахідний | інстинктивний, інстинктивного | інстинктивну | інстинктивне | інстинктивні, інстинктивних |
Орудний | інстинктивним | інстинктивною | інстинктивним | інстинктивними |
Місцевий | на/у інстинктивному, інстинктивнім | на/у інстинктивній | на/у інстинктивному, інстинктивнім | на/у інстинктивних |