інструкторка
ІНСТРУКТОРКА, и, ж. Жін. до інструктор. Разом з ним залишилась.. інструкторка хімоборони (Трубл., І, 1955, 57); Йде славна ткаля без вагання, Вона інструкторка тепер (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інструкторка | інструкторки |
Родовий | інструкторки | інструкторок |
Давальний | інструкторці | інструкторкам |
Знахідний | інструкторку | інструкторок |
Орудний | інструкторкою | інструкторками |
Місцевий | на/у інструкторці | на/у інструкторках |
Кличний | інструкторко | інструкторки |