інсценізований
ІНСЦЕНІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до інсценізувати. Чи ця публіка знайдеться в театрі, де інсценізовані мої маленькі оповідання (Стеф., II, 1953, 83); На сцені театру [ім. І. Франка] відбулась [у 1928р.] постановка популярного у Радянському Союзі твору чеського письменника Ярослава Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка», інсценізованого театром (Мист., 1, 1955, 10); // у знач. прикм. Хай буде так. В крайньому разі це зійде за інсценізований мітинг - у костюмах і перуках (Смолич, Театр.., 1940, 38).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | інсценізований | інсценізована | інсценізоване | інсценізовані |
Родовий | інсценізованого | інсценізованої | інсценізованого | інсценізованих |
Давальний | інсценізованому | інсценізованій | інсценізованому | інсценізованим |
Знахідний | інсценізований, інсценізованого | інсценізовану | інсценізоване | інсценізовані, інсценізованих |
Орудний | інсценізованим | інсценізованою | інсценізованим | інсценізованими |
Місцевий | на/у інсценізованому, інсценізованім | на/у інсценізованій | на/у інсценізованому, інсценізованім | на/у інсценізованих |