інтабуляція
ІНТАБУЛЯЦІЯ, -ї, ж. Переклад (обробка) для багатоголосного інструмента (лютні, гітари, органа, клавішних інструментів) музичного твору, спочатку розрахованого на ансамблеве (вокальне, інструментальне або змішане) виконання; інтабуляції були поширені в західній Європі з 2-ї половини XIV до XVII століть, особливо популярні в XVI – першій половині XVII століть.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інтабуляція | інтабуляції |
Родовий | інтабуляції | інтабуляцій |
Давальний | інтабуляції | інтабуляціям |
Знахідний | інтабуляцію | інтабуляції |
Орудний | інтабуляцією | інтабуляціями |
Місцевий | на/у інтабуляції | на/у інтабуляціях |
Кличний | інтабуляціє | інтабуляції |