інтервент
ІНТЕРВЕНТ, а, ч. Організатор, учасник інтервенції; агресор, загарбник. Микита Гопченко виганяв німецьких інтервентів з України в році 1918-му (Ю. Янов., II, 1954, 156); В панічному безладді - з обрубаними кінцями, з поріділими командами - судна інтервентів покидали порт (Гончар, II, 1959, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інтервент | інтервенти |
Родовий | інтервента | інтервентів |
Давальний | інтервентові, інтервенту | інтервентам |
Знахідний | інтервента | інтервентів |
Орудний | інтервентом | інтервентами |
Місцевий | на/у інтервенті, інтервентові | на/у інтервентах |
Кличний | інтервенте | інтервенти |