інцидент
ІНЦИДЕНТ, у, ч. Пригода, подія, випадок (звичайно неприємні); непорозуміння. Вчорашній вечір минув без жадних інцидентів (Л. Укр., V, 1956, 231); - Я не хотіла вас образити, - почала була Сахно, прагнучи ліквідувати прикрий інцидент, але доктор Гальванеску її не слухав (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інцидент | інциденти |
Родовий | інциденту | інцидентів |
Давальний | інцидентові, інциденту | інцидентам |
Знахідний | інцидент | інциденти |
Орудний | інцидентом | інцидентами |
Місцевий | на/у інциденті | на/у інцидентах |
Кличний | інциденте | інциденти |