ірреальний
ІРРЕАЛЬНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що нереальний. Ідеалістичну суть естетики символізму, що шукав.. за реальним - ірреальне, достатньо чітко висловив одному з своїх віршів Вяч. Іванов (Поезія.., 1956, 28); Ірреальний план «Великого льоху» [Т. Шевченка] химерно переплітається з реальним, становлячи разом з ним складну й своєрідну єдність (Рад. літ-во, 2, 1961, 92).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ірреальний | ірреальна | ірреальне | ірреальні |
Родовий | ірреального | ірреальної | ірреального | ірреальних |
Давальний | ірреальному | ірреальній | ірреальному | ірреальним |
Знахідний | ірреальний, ірреального | ірреальну | ірреальне | ірреальні, ірреальних |
Орудний | ірреальним | ірреальною | ірреальним | ірреальними |
Місцевий | на/у ірреальному, ірреальнім | на/у ірреальній | на/у ірреальному, ірреальнім | на/у ірреальних |