ітеративний
ІТЕРАТИВНИЙ, а, е, лінгв. Який означає дію, що повторюється; багаторазовий, повторний. До характерних у значній мірі й для сучасної української мови чергувань.. належать.. протяжні й ітеративні (повторно-многократні) форми дієслів (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 276).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ітеративний | ітеративна | ітеративне | ітеративні |
Родовий | ітеративного | ітеративної | ітеративного | ітеративних |
Давальний | ітеративному | ітеративній | ітеративному | ітеративним |
Знахідний | ітеративний, ітеративного | ітеративну | ітеративне | ітеративні, ітеративних |
Орудний | ітеративним | ітеративною | ітеративним | ітеративними |
Місцевий | на/у ітеративному, ітеративнім | на/у ітеративній | на/у ітеративному, ітеративнім | на/у ітеративних |