ґава
ГАВА, и, ж. 1. Те саме, що ворона 1. Знайшовсь Осел-мастак - Його й найняв [хазяїн] левади доглядати, Проклятих горобців та гав ганяти (Гл., Вибр., 1957, 106); Ворона, або, як її ще називають, - гава.. дуже хитрий і обережний шкідник (Корисні птахи.., 1950, 75); * У порівн. Нарядилася, як пава, а кричить, як гава (Укр.. присл.., 1955, 180).
@ [Мов] гаву ковтнути - бути мовчазним. - Бач, який він гарний! - додала [Наталія Миколаївна] уголос, кинувши очима на Довбню. - Веселий, балакучий. Уже не тебе - мов гаву ковтнув! (Мирний, III, 1954, 216); Гав (гави) ловити - нічого не робити; пропускати яку-небудь нагоду: бути неуважним, неспритним. -Вона [дочка] в тебе увесь день божий сидить та гави ловить, і за холодну воду не візьметься (Вовчок, 1, 1955, 16); - От і купив, от тобі й нива! - думав Роман., - І це я з моїм розумом ловив гави, коли.. ціпов'яз з зубів видер мені ниву!.. (Коцюб., І, 1955, 106); Усім: і екскурсантам, і простим людям - рекомендується гав не ловити (Вишня, І, 1956, 159); Піймати (впіймати) гаву - пропустити що-небудь через неуважність, неспритність. [Андрій:] Як же це ти таку гаву упіймав, що не забрав з якономії [економії] своїх грошей? (Кроп., III, 1959, 150); Трапилось так, що Ладя знов піймав гаву, і м'яч покотився до другого гурту (Панч, Іду, 1946, 122).
2. перен., зневажл. Неуважна, нерозторопна людина; роззява. [Аделя:] Ну, не впущу я цього студента, як та гава Наталка (Крот., Вибр., 1959, 503).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ґава | ґави |
Родовий | ґави | ґав |
Давальний | ґаві | ґавам |
Знахідний | ґаву | ґав |
Орудний | ґавою | ґавами |
Місцевий | на/у ґаві | на/у ґавах |
Кличний | ґаво | ґави |